четвер, 13 березня 2014 р.

Те, про що дорослі, як правило, мовчать

Я дочитала цю книжку. Книжище. Чотириста сторінок, які то бралася читати запоєм, то відкладала на довгі місяці, то знову ковтала й відкладала. Чотириста сторінок, непростих, не таких, які хочеться перечитувати знову і знову, але які лишають у тобі тоненькі рубці, – якраз такі, які лишають по-справжньому добрі книги. Зветься ця книжка «З ким би побігати», автор її – ізраїльський письменник Давид Гроссман.

Ця книжка має свою історію, в Росії, слід завважити, скандальну (прочитати її можна отут). Хоча, не думаю, що українські батьки в питанні підлітків і наркотиків, вуличного життя і всього, що за цим стоїть, були б менш цнотливими й категоричними. Скандали й заборони викликала насамперед тема наркотичної залежності в молоді, тяжкі натуралістичні, психологічно правдиві й водночас делікатні описи життя молодих людей, які втекли з дому, й кожен зі своїх причин терплять життя, про яке багато з читачів цього блоґу воліє не думати, не згадувати й тим паче не говорити.

вівторок, 11 березня 2014 р.

Занадто малі для

Оскільки все, що відбувалося в Україні, відбувається ось уже понад три місяці й, судячи з останніх новин, поки що не збирається завершуватися, ця добірка книжок для дітей і підлітків є актуальною як ніколи.


1. "Чудесна тростка" Володимира Свідзінського
2. "Чудове Чудовисько" Сашка Дерманського
3. Джанні Родарі "Пригоди Цибуліно" і "Джельсоміно в Країні брехунів"
4. "Момо" Міхаеля Енде
5. "Зірки і макові зернята" Романи Романишин та Андрія Лесіва
6. "Вафельне серце" Марії Парр
7. "Гаррі Поттер" Джоан Ролінґ

Добрі люди й фахові читачі радять також "Голодні ігри" Сюзанни Колінз, яких я поки що не читала, "Пригоди в Лісовій школі" Всеволода Нестайка, та й загалом — українська і світова література нерідко звертається до тем диктатури, несправедливості, брехні, злочину й кари.

Доповнюйте список, читайте і тримайтеся.

пʼятниця, 7 березня 2014 р.

Дещо про дівчат

Учора я дочитала третю книжку про Енн і остаточно вирішила, що ця книга (не як конкретно ця книжка, а як серія про Енн Ширлі), ця героїня, цей переклад стали одними з моїх улюблених. Ідеальний дівчачий текст, якщо вже на те пішло. Соковитий переклад, тонкий психологізм і проблеми, які не старішають. А головне – якщо вже хтось із читачів блоґу Христі Нечитайко бореться за рівність жінок, то ось ця серія – саме те, про що треба писати напередодні 8 березня.

Почну з того, що Енн – дівчинка, яка поступово виростає в дівчину, долає всі проблеми, притаманні нам, дівчатам, ізмалку й до… поки що я дійшла до двадцяти з маленьким гаком років. Цікаво й те, що фізичне, духовне й розумове зростання Енн можна співвіднести, як дівчина освоює, привласнює та обживає простір навколо себе. Цей простір розширюється в міру того, як росте Енн. Спочатку це була дівчинка з Зелених Дахів, потім – із Ейвонлі, відтак – із Острова Принца Едварда, і я боюся, що буде далі. А оскільки Енн дівчина прогресивна не лише на кінець ХІХ століття, але й на наш час, то далі буде мало не весь світ. Адже Енн не вдовольняється тим, щоби сидіти вдома, вона йде вчитися, розширює свій світогляд завдяки навчанню, спілкуванню з новими людьми й далекими й не дуже поїздками.