Так уже сталося, що цей блоґ за суттю — щоденник. І його
авторка, ваша Христя Нечитайко, має справу з усякого роду щоденниками ще зі
школи: мало того, що у школі кожен із нас вів щоденник, то вона ще й записувала
свої підліткові думки і враження в мініатюрний розкреслений зошит від журналу «Cool». Там було зовсім мало
місця, але цей перший досвід ведення особистого щоденника дався взнаки:
щоденники, читацькі і не тільки, переслідують Христю все життя.
Отож, сьогодні я напишу про щоденники літературних героїв —
їх (щоденників) мені трапилося вже рівно стільки, щоб написати коротенький
неформальний огляд і зробити для себе певні висновки, які можуть стати в
пригоді й вам. Отож, маю на руках такі щоденники й записки: Маленького Вовчика,
Малого Ніколя, Славка Хоробрика, Уди Андреа Стокґейм, Ґреґа Гефлі, Адріана
Моула — поки що іноземних і хлопчачих помітно більше, але, сподіваюся, ми
колись надолужимо цей недогляд.
