вівторок, 8 жовтня 2013 р.

Іван Сила і супергерої

Оля Купріян написала про Івана Силу. Як про кіно і як про книжку. Як на мене, це не найкраща її колонка, але з кількома думками я згодна. Перерахую їх тут, щоб не забути:


- Кіно мені більше сподобалося, ніж не сподобалося. Добрий сімейний фільм із «правильними» цінностями. Трохи сміялася, трохи всплакнула. І хоч у фільмі використано дуже банальний прийом обрамлення, якщо подивитися на нього так, як дивиться Оля, він перестає дратувати. Як і те, що не всі актори добре грають. Зате анімація чудесна, мені страшенно сподобалася. І ще те, що фільм робили з душею, це видно.

- Книжка мені теж більше сподобалася, ніж не сподобалася. Динамічно, часом смішно, хоч і поверхнево. Й ота фраза про «мамині галушки» й справді перебір. Це щоб підсилити стереотип про простих селянських хлопців? Але ж кажуть, що Іван не зовсім простий, що він здобув освіту і все таке. Та й Сашко Гаврош трохи сам, здається, заплутався: тут пише про маму як про живу жіночку, яка варить галушки всім, окрім Іванка, а в оповіданні про дитинство супергероя пише, що мама в Івана померла, коли той ще був хлопчаком і навіть телят на плечах не носив. Хто не вірить, дивіться книжку «Олександр Гаврош про Григора Пинтю, Олександра Духновича, Івана Силу, Адальберта Ерделі, Августина Волошина» («Грані-Т», 2011, серія «Життя видатних дітей»). І ще мають рацію ті, хто каже, що книжці Гавроша про Івана Силу бракує глибини. У цьому ракурсі фільм Андрієнка є цікавішим. Але знову ж таки — на мою думку.

Олександр Гаврош. Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу. — Львів: «Видавництво Старого Лева», 2007.

Читаємо також: За Рутківським знімуть дитячий фільм!

І ще про нову книжку Олександра Гавроша: Вічник-2

5 коментарів:

  1. Напевне, усі ці недоліки і справді є в книжці, але нам, наприклад, саме вона відкрила Івана Силу. Я думаю, це чудово, що у дитячих книжках з'являються історичні персонажі. Якщо твір цікавий, це заохочує дитину дізнатися більше про них.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. про цей величезний плюс я вже й не згадувала :) це очевидно й дуже-дуже добре. треба виховувати читача і розказувати йому про його героїв, справжніх, а не вигаданих.

      Видалити
    2. А що поверхнева... Так для дітей усе ж таки. :) Марічці дуже сподобалася. Вона спочатку прочитала "Галуну-Лалуну" - то вже зовсім вигадані пригоди, сон Івана Сили - а потім "Неймовірні пригоди". І вже після того взялася шукати в інтернеті. :) Фото справжнього Фірцака їй не сподобалося - не схоже на книжкового героя. :)

      Видалити
    3. Як сказала одна хороша дитяча письменниця й за сумцництвом літературний критик, можна і пригодницьку, і дитячу книжку зробити глибокою. Навіть треба. Але пригодницька складова книжки Гавроша мені прийшлася до смаку)

      Видалити