вівторок, 28 січня 2014 р.

Моя перша книжка Стівена Гокінґа

Учора ввечері, дочитавши свою першу книжку авторства двох поколінь Гокінґів, я придумала дуже кльовий початок до цього посту. Придумала і лягла спати. І, ясень пень, забула. Так що буде як буде.

Я тепер знаю купу всяких цікавих фактів про Всесвіт.

По-перше, в Сонячній системі тепер 8 повноправних планет, а не 9, як було в ті часи, коли я вивчала астрономію у школі. Щоправда, про те, що Плутон «понизили» у статусі, я читала десь у новинах уже давно, але ж круто дізнатися про це ще й із дитячої книжки.

По-друге (і про це я не знала), у цій самій системі, виявляється, є аж 3 карликові планети. Церера, Плутон та Ерида. Церера – в поясі астероїдів між Марсом і Юпітером, Плутон там, де й завжди, а Ерида – за Плутоном.

По-третє, вивчила мнемоніку, завдяки якій легко запам’ятати послідовність планет: Мама Варить На Землі Морс, а Юний Син Уже Не Плаче. Ой, ні! Це було в іншій книжці й уже, як бачите, неактуально. Але ж мені так хотілося поділитися :)

По-четверте, дізналася про теорію Стівена Гокінґа про чорні діри. Він припускає, що чорні діри дууууууже повільно випускають часточки того, що поглинули, а потім зникають зовсім. Зрозуміло, це все в таких часових проміжках, що нам і не снилося. На цьому, властиво, ґрунтується сюжет повісті «Джордж і таємниці Всесвіту», яку Стівен Гокінґ написав у співавторстві зі своєю донькою Люсі. Чи навпаки: Люсі написала у співавторстві з батьком.

Отож, сюжет плаский як двері, цілком у дусі всіляких фантастичних серіалів. Маленьке містечко. Головний герой Джордж живе в родині, яка не визнає наукового і технічного прогресу. Замість лампочок у них свічки, перуть вони руками й загалом живуть десь так, як ми в ХІХ столітті. До всього, батьки Джорджа ще й вегетаріанці, і прихильники всього органічного, так що бідне дитя постійно мріє про чипси і всяку нездорову фігню, яку їдять його ровесники. Батько Джорджа ходить на мітинги з охорони природи й захисту Землі, вірить, що наука руйнує нашу планету. А Джордж мріє про чипси і комп’ютер.

А по сусідству поселяються таємничі незнайомці, чоловік із дівчинкою. У незнайомця на ім’я Ерік купа книжок, окуляри з темною оправою, скуйовджене волосся. Він – фізик. Знайомство починається приблизно отак: «Привіт, я Джордж, сорі, що моя свиня наробила вам свинства по всій хаті» – «Ой, та ти що, все ок. До речі, я науковець, наука – це класна штука, і тобі зараз усе гарненько поясню». Це я, звісно, перебільшую, але місцями діалоги виглядають, як у Жуля Верна. Хоча напружувало воно тільки спочатку, далі по ходу сюжету вкраплення наукових відомостей і всякої цікавої інформації було більш-менш при ділах.

Так-от, є Джордж та Анні, двоє дітей, які цікавляться наукою, є тато Анні, геніальний фізик, який досліджує Всесвіт за допомогою найпотужнішого у світі комп’ютера на ім’я Космос. Є зграйка неслухняних шибеників, однокласників Джорджа, які тероризують слабших. І є канонічний злодій Закері Лінн, якого всі звуть Злінн. Учитель хімії, давній противник фізика Еріка (конфлікт фізиків і хіміків, хе-хе!), який хоче використати досягнення науки у свою користь і на шкоду іншим людям.

Читати цікаво й легко. Пригодницька історія постійно доповнюється різними науковими фактами про Сонячну систему, так що читачам не доведеться лізти в інтернет, щоб почитати деталі. Є розкішні кольорові фотографії з архівів NASA. Може, звісно, книжка й простувата для тих, хто бере її в руки з думкою: «Круто, це ж сам Стівен Гокінґ!», але не забуваймо, що цей геніальний фізик (кажуть, найгеніальніший у ХХ столітті після Ейнштейна) і сам є автором бестселерів про популярну фізику. Він – кумир багатьох і його знають далеко за межами наукового світу. І навіть малолітній герой книжки Дж. С. Фоера «Надзвичайно гучно й неймовірно близько» читав книжку Гокінґа, писав йому листа й отримав відповідь. Здається, я тоді вперше почула про це ім’я. А вже потім були серії «Теорії великого вибуху». Так що насолоджуйтеся популярною наукою, це й справді страшенно цікаво :) До речі, це перша книжка, у мене на столі лежить іще й друга, за два вечори я її легко прочитаю :)


Люси Хокинг, Стивен Хокинг. Джордж и тайны Вселенной: Повесть / Пер. с англ. Е. Д. Канищевой. – М.: Розовый жираф, 2012. – 336 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар