четвер, 30 липня 2015 р.

Світлий і темний бік дитячої натури

Потрапили мені в руки цікавезні книжки, перекладені з фінської. Про хлопчика Еету і його «темний бік», його «внутрішнього чортика», як собі хочете. Автори – Тейя Рекола та Мерві Ліндман, видало українською харківське видавництво «ПЕТ» (розшифровується як «Побутелектротехніка», але я вам цього не казала).

Фото: kazkarka.com
Очевидні плюси обох книжок – ілюстрації та насущність теми. Приміром, у першій, «Еету та потворна Родзинка» ідеться про появу в сім’ї другої дитини і як це сприймає перша. Автори підходять із гумором і, щоб унаочнити, як боряться в Еету дві іпостасі – хороша й погана – виводять у персонажі Тінь, котра штовхає хлопчика на всілякі ганебні вчинки й надихає на всілякі «шкодливі» думки. Це вона, Тінь, висловлює думку про те, щоб сестричку Еету, яку хлопчик називає геть не лагідно Родзинкою (бо зморщене й мале, та й Еету вочевидь родзинок не любить), відвезти назад до пологового будинку. До слова, одна моя знайома дитина пропонувала таке зробити зі щойно народженим братиком. Молодші сестрички смерять і заслинюються, з ними всі сюсюкаються, вони в центрі уваги – як це все бридко й нестерпно! І головне завдання Тіні, звичайно ж, позбутися такого баласту. А поки Тінь у паніці вигадує щоразу смішніший спосіб зробити все, як було до народження Родзинки, Еету що далі, то більше відчуває братерську любов і відповідальність за крихітну сестричку. Ось такий виховний момент. А головне – все це без нав’язування, моралізаторства, дуже дотепно й правдиво. Окрема насолода – розглядати ілюстрації Мерві Ліндман. А висновки вже кожен старший брат чи сестра зробить сам/сама.




У другій книжці «Еету та генії» розкривається не менш злободенна тема – мамині й татові пестунчики (уууф, як я їх не любила в дитинстві!), а також те, як всюдисущі талант-шоу впливають на й без того травмовані батьківські мізки. Утім, теми ці розкриваються аж наприкінці, а до того книжка – веселе й капосне читво про Еету й двох дівок-близнючок, які примудряються влаштовувати хлопцеві западло ще до того, як вони з Тінню (читай – своїм темним боком) придумають, як накапостити дівчатам. Справжня нагода відомстити трапляється аж наприкінці книжки, коли приїжджають батьки близнючок і вмикають на ютубі відео з своїх донечок – «супермегаталановитих» співачок. Виховний момент у тому, що Еету не скористався нагодою познущатися з дівчат, які доводяться йому кузинами. Але менше з тим, тут стільки прикольних, суто дитячих моментів, що ах! Наприклад, про істинно дитячу нелюбов до певних делікатесів, які набули популярності в дорослих. Про таке можуть знати тільки діти :)

А тепер коротко – про мінуси видань, які, втім, стосуються не змісту й оформлення, а перекладу й редактури. Прикро, але тексти перекладено з російської, а не з фінської (російські версії книжок доступні в тому ж таки видавництві) :( Є редакторські недогляди, але їх порівняно небагато (хоча в назвах книжок впадає в око оце «та» там, де милозвучніше було б вжити «і» ). А ось момент із перекладом засмутив.

Тейя Рекола, Мерві Ліндман. Еету та потворна Родзинка / Пер. з рос. Вікторії Немашкало. – Харків: ПЕТ, 2015.

Тейя Рекола, Мерві Ліндман. Еету та генії. / Пер. з рос. Вікторії Немашкало. – Харків: ПЕТ, 2015. – 64 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар