середу, 31 серпня 2016 р.

Про сімейну толерантність

Давно вже мені потрапила в руки ця мила книжка. А днями натрапила ще на новину, що її включили в шкільну програму у Франції. От молодці!

«Їжачок Пуф шукає собі нову родину» Яна Валькера (ілюстрації Мілен Рігоді дуже прикольні, чого вартий лише Їжачок в окулярах!) – це дотепна книжка-картинка з простим, але дуже актуальним у наші часи сюжетом. Їжачок Пуф, значить, вирушає на пошук нової родини, бо його начебто стара родина не дуже «шанує» (може, солодкого на сніданок не дають, може, спати вкладають о 21-й, мало що там). Стоп, цитата: «Пуфові здається, що мама забагато його цілує, татко ніколи не може знайти часу, щоб із ним погратися, а молодша сестричка занадто галаслива…». Усе резонно: ніхто тебе, Їжачку, не любить, тікай мерщій!

А поки Їжачок тікає і приглядається до різних родин, читач зустрічає зовсім різних тваринок (читайте: різні види сімей – цілком соціальних конструктів), як би сказали вельмишановні критики, стикається з різними Іншими:
  •          приміром, віслюка Якова всиновили, тож тепер його батьки – коні;
  •          у жабки Агати є тільки мама, і немає тата;
  •          у кабанчика Фунтика мама – свійська свиня, а тато – дикий кабан;
  •          у теляти Бублика двоє батьків – татусь і дідусь бики;
  •          за ластівкою Майєю доглядає няня Анфіса, вона сова, а Майїни батьки багато подорожують;
  •          у вовченяти Роккі величезна родина, адже вовки живуть зграями.


Тут бракує хіба що одностатевого шлюбу :)

Усі вони хороші, але не для Їжачка, як ви здогадалися.


Висновки, які робить їжачок Пуф, рано чи пізно відкриваються кожній мудрій тваринці:
«…Тепер Пуф знає, що ідеальних родин не існує. Хоча ні! Ідеальна родина – та, де панує любов!».





Валькер Ян, Їжачок Пуф шукає собі нову родину / Пер. із фр. Світлани Колесник. – Харків: Віват, 2016. – 32 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар