Бачите, я навчилася придумувати круті заголовки. Хоч не про секс, але непогано. Сьогодні йтиметься про підліткову повість, яка заслуговує на шоколадну медальку від Христі.
Я вам зараз скажу щось страшне: коли я натрапляю на новину про те, що хтось із визнаних дитячих письменників написав повість для підлітків, мене кидає в холодний піт і починає нервово сіпатися око. Я зразу собі уявляю, як автори применшують своїх персонажів і їхні проблеми, як згадують свої дитячо-підліткові роки й машинально підтусовують туди мобілки або ж як штучно читаються діалоги. Особливо мені печально тоді, коли автор намагається пожартувати. Я згадую Адріана Моула й майже плачу, бо можу згадати наступні причини для сміху в прочитаних раніше українських книжках для підлітків: а) підліткові зацікавлення (дискотеки, соцмережі), б) слово "вібратор", в) пригоди юної киці. Додайте своє. Отож, як правило, коли я натрапляю на новину про те, що хтось із іменитих дитячих письменників в Україні написав книжку для підлітків, мені стає сумно. Це правило має вийнятки, прошу завважити. І не стосується письменників "дорослих", багато їхніх книжок апріорі читабельні для цієї специфічної аудиторії.
Так ось, поки ви не знудилися, заокруглюю цей розлогий вступ. Я дуже рада вітати в нашому тісному літературному світі Тараса Шила, автора дебютного роману для підлітків "Літак_в_небі".
Далі я напишу тезово плюси цієї книжки і її мінуси, розлогіше читайте в рецензії Володі Чернишенка, від якого я, властиво, й почула про "Літак".
Отже, плюси:
1. Читабельність. Автор має дуже просту манеру викладу й мову, водночас гарну й не переобтяжену "літературністю". Тут є гарні порівняння й дещиця філософських роздумів, але рівно стільки, щоб юний читач їх не перескочив знуджено. Є романтичні миті, є пригоди, гумор. Навіть описи природи дуже делікатні й геть ненав'язливі. Це добротна проза, яку залюбки читатимуть усі підлітки. Володя слушно порівняв її з "Класом пані Чайки" Малгожати-Кароліни Пекарської, про яку я давно писала.
2. Переконливість. Персонажів, діалогів, сюжету, розвитку почуттів і характерів. Таке рідко кому вдається, особливо з першого разу. Так що моє щире ура! Що важливо, психологічно переконливими є як хлопці, так і дівчата. Єдине, дочитуючи останні сторінки, я засумнівалася: яким має бути таксі, щоб умістити 7 дебелих підлітків в одній машині?! Хіба що це анекдот із розряду "як двадцятеро влізло в червоний запорожець".
І ще Кора - загадковий персонаж. Я собі вирішила, що вона собі хлопця придумала і що вона буде з Юліком, але того вже ніхто не дізнається.
3. Текст змушує співпереживати. Я з перших сторінок пройнялася життям Насті, Марка, Софійки, Сашка, Дани, Юліка. Вболівала за їхні любовні лінії і втирала сльозу в романтичних епізодах. Які, до речі, видалися дуже кінематографічними. Можливо, це вплив романтичних комедій так позначився, хз. Я таке люблю, чого приховувати.
Книжка покриває два роки життя і 300 з гаком сторінок тексту, за цей час справді встигаєш полюбити героїв Тараса Шила. За цей час купа всього відбувається: якісь епізоди на уроках, розмови при багатті, закоханості від зародження почуття до всіх його проявів, прихід нових людей у компанію, листування, страждання, святкування Нового року й днів народження, підготовка до ЗНО і його проведення, останнього дзвоника, випускного тощо.
4. Назва. Інтригує, правда? У міру філософська й загадкова, пояснення аж в останньому абзаці, аж хочеться виписати цитатку для вконтактіка: "Літо, як і все інше, теж зазвичай починається з дороги. (...) ...Дороги, під час якої можна забути про те, що ти ще зовсім малий, і про те, що ти вже майже дорослий. (...) Все втрачає сенс, все позаду, і здається, що ти залишився сам, як літак в небі, рухаєшся кудись в невідомому напрямку".
5. Особисто мені імпонує, яку музику слухають головні персонажі, які книжки читають, як спілкуються і як вони проводять свій вільний час. Приємно, що тут немає моралізаторства, яким грішить багато авторів. Підлітки тут можуть і пива випити, і на дискотеці потусити або не потусити, і в похід сходити, і в піцерії чи гаражі зависнути, і ночами піти рятувати в ліс подругу. Нормальні собі підлітки. І при цьому всьому вони добре вчаться :)
6. Підлітки тут дуже симпатичні й на диво самостійні. Такі не пропадуть. Молодці. Мені було трошки сумно з ними розлучатися і я б радо почитала ще щось від Тараса Шила. Сподіваюся, він не зіпсується :)
Кажись, досить хвалити, пора і честь знать, як то кажуть. Тепер буду сварити.
1. Редактура і коректура. Дуже прикро, коли такі класні тексти не мають нормального літредактора й тим паче - коректора. Помилок не так і багато, і підчистити книжку - справа геть нескладна, але блін! Хоч тим-таки випускникам давай завдання готуватися до ЗНО з укрмови, виправляючи помилки й редагуючи текст. Молоді видавці, не шкодуйте грошей на вичитуванні, не може одна людина бути і видавцем, і художником, і літредактором. Об'єктивно шкода того, що деяких речей можна було позбутися автозаміною. Наприклад, виправити дефіси на тире.
2. Гопники стереотипні, я взагалі не люблю слова "гопники", воно налаштовує на зверхність.
3. За вчителів образливо, погоджуюся тут із Володею Чернишенком: теми не розкрито.
Але попри помилки, які дратують, але не заважають читати, я гаряче раджу читати цю книжку підліткам, старшокласникам. І хоч тут - увага, спойлер! - немає нічого про секс, поцілунків буде предостатньо :)
Тарас Шило. Літак в небі. - Київ: Круговерть, 2015. - 344 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар