понеділок, 19 серпня 2013 р.

Перші поцілунки по-польськи

Цю книжку я зустрічала по обкладинці. І, щиро кажучи, не чекала майже нічого доброго, бо ж хіба це книжка для старших підлітків, якщо на ній якісь майже анімешні гламурні дівчата й хлопці? Ну, це я так собі просто уявляю, що підліткам у 16 не такі малюнки цікаві, але хто ж мене питає. Мені давно не 16, та й аудиторія книжки куди ширша – від 13, тож я запхала свій скепсис глибоко в шухляду й узялася читати, бо давно хотіла познайомитися з класом пані Чайки.

Якщо ви дивилися в дитинстві французький серіал «Перші поцілунки», то далі анонсувати, про що книжка, вам не потрібно. Усі перипетії підліткового віку авторка показує нам на прикладі одного класу, а пані Чайка в ньому, властиво, класний керівник. І вчителька польської літератури, і це їй, справжній Барбарі Чайці, присвячено книжку, бо ж кому ще присвячують свої книжки письменники, як не вчителькам мови й літератури? Я сама така, як напишу свою першу книжку, обов’язково згадаю про Олену Петрівну Кондратенко. Ось так.

За три роки навчання з класом Барбари Чайки стається багато всякого: вони сваряться й миряться, закохуються одне в одного й розкохуються, зустрічаються з одними й думають про інших, напиваються, ходять на вечірки, читають книжки й говорять про літературу, обговорюють важливі речі, такі як брак грошей у сім’ї, хвороба найближчих людей, неповна сім’я, дружба і перше кохання, стосунки (в сім’ї, класі, між хлопцями й дівчатами) і, звісно ж, перші поцілунки. Якось так багато всього вмістилося в цю книжку, так органічно й природно, що в мене раз-по-раз з’являлося відчуття, буцімто всіх цих польських підлітків я знаю. Психологічно твір дуже добре зроблений, я сама так відчувала й, підозрюю, що з часів моїх тринадцяти років небагато змінилося.

Персонажі цікаві і як колектив, і самі по собі. Клас на початку конфліктний, потрібно немало часу, щоб здружити цих хлопців і дівчат. Є свої лідери і є аутсайдери, є зубрилки і є ті, хто хоче бути будь-що в центрі уваги. Найменш цікавий персонаж, як на мене, — Малгося, яка, підозрюю, має за прототипа авторку книжки, Малгожату-Кароліну Пекарську. Вона вся дуже правильна, добре вчиться, з бідної родини, але і в неї є вади, котрі не акцентуються у книжці, але, як на мене, суттєві: щойно в Малгосі з’являється хлопець, як вона присвячує весь вільний час йому й навчанню, а про найкращу подругу забуває. І при цьому всього, звісно, Малгося — це моральний авторитет і мірило для всього класу, вона завжди знає, як правильно, і завжди готова всіх осудити. Ну просто-таки нічого додати! Але якщо щодо інших персонажів у книжці є якесь авторське ставлення, то про Малгосю авторка мовчить, із чого я й взяла, що вони не випадково мають однакові імена. Такий самий надміру ідеальний і її хлопець Мацек, тому я про нього не розповідатиму, бо нема за що зачепитися.

Найкраща подружка Малгосі — Каміла, білявка, яка не любить свого кольору волосся (дивний, як на мене, конфлікт, але, може, це типово польське, і я його не розумію). Завжди любить бути в центрі уваги, у неї все є, батьки ні в чому не відмовляють, відпочиває завжди закордоном, ставиться поблажливо до своєї подруги, якій батьки не завжди можуть виділити грошей на безглузді цяцьки. Каміла цікава як персонаж, вона змінюється з перших до останніх сторінок, на відміну від Малгосі. Каміла ніяк не може визначитися, який хлопець їй більше подобається, чого вона хоче, а тому грається почуттями інших. Має від початку чотирьох залицяльників, і з ким вона залишиться, — це інтрига, яку я вам не розкриватиму.

Ці дві дівчини — центральні персонажі, навколо них обертається все в романі (так, за всіма визначеннями це — роман із багатьма сюжетними лініями й порівняно тривалим періодом часу). Є також цікаві другорядні персонажі, наприклад зубрилка Кінга, яка переживає, що її хлопець Чорний Міхал зустрічається з нею лише для того, щоб Каміла приревнувала. Її подружка Єва, пліткарка й ворожка. Каська, яка всіляко намагається привернути до себе увагу, носячи відвертий одяг і всіх попускаючи, вважає себе дуже дорослою, хоча насправді дурненька й попри свою нібито сексуальну обізнаність навіть не має хлопця.

Ці підлітки цікаві тим, що вони помиляються і шукають способів, як усе виправити. Хоча дехто невиправний, і це ілюструють дотепні і влучні шаржі на батьків старшокласників. Одне слово, така книжка — це як улюблений серіал, і поки читаєш, живеш із персонажами, співпереживаєш, комусь симпатизуєш, а комусь хочеш показати язика. І це правильно, бо коли читаєш добру реалістичну книжку, у якийсь момент має з’явитися відчуття, що це більше ніж книжка. Це і є саме життя.


Малгожата-Кароліна Пекарська. Клас пані Чайки / Пер. з пол. Божена Антоняк. — Харків: ВД «Школа», 2012.

18 коментарів:

  1. Що ж це за Перші поцілунки? ніколи не дивилась....Блог Христі став красивішим))) Він живе життям. А я собі вже виокремила блог у закладки і чекаю весь час записів-новинок. Дякую, Христе! Книжку цю я починала читати, але мене захопили якісь буденні справи і я її відклала.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. то в 90-х такий був серіал, ми його з братом дивилися) ще був "Еллен и ребята". мені потім весь час хотілося снідати круасанами, як персонажі того серіалу)))

      Видалити
  2. Дуже дякую за цікаву рецензію.
    Але тилькі одно хочу написати: Малгося це не я. Не мій прототип. :) Малгося дуже популярне імя у Польщі.
    Всі імена в цій книзї взятї з класу мойого сина. Я ніколи не була зубрилкою :)
    Ціла рецензія дла мене дуже цікава лекця української мови.
    Малгожата-Кароліна Пекарська
    http://piekarska.com.pl

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Пані Малгожато-Кароліно, дякую Вам щиро за коментар! Іще й за український)) Вибачте, якщо я Вас образила, приємно, що помилилася щодо Малгосі :) Книжку Вашу прочитала з цікавістю і всім радитиму!

      Видалити
  3. Я пам'ятаю і "Перші поцілунки", і "Елен та хлопці"! Класні були серіали. :) А "Клас пані Чайки" Марічка уже прочитала і поставила до улюблених книжок. А у мене книжка стоїть в черзі. Дякую, Христю, за відгук. Бачу, що треба читати, буде про що з донькою поговорити - на прикладі класу пані Чайки.

    ВідповістиВидалити
  4. Загалом у Вас дуже гарний блог. Але я хочу виступити на захист Малгосі і Мацека і сказати, що в цій книзі немає нудних персонажів. Я також дуже люблю цю книжку. Цікаво було почитати Ваші думки про неї.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Марічко, дякую за коментар! Скажи, а Тобі не здалося, що Мацек і Малгося надто правильні? Бо мені здалося.

      Видалити
    2. Ні, мені так не здалося. Ну, може, Малгося трішки. А Мацек мені подобається. Я б хотіла мати такого хлопця.

      Видалити
  5. І я прочитала! Написано так, що віриш: справді, таке може трапитися у будь-якому класі - і сварки, і суперечки, і подорожі, і вечірки. І написано без пафосу, загравань і перебільшень. Ніби усе просто, а до останньої сторінки переживаєш за героїв. Усіх без винятку, навіть за Каську... А мені от цікаво, якою повернеться зі США Малгося...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. мене ця книжка, зізнаюся, спочатку навіть дратувала трохи. якось було нужно чи що, а потім я допетрала, що це дуже правдиво. такий самий ефект із дратуванням і правдивістю був у "Привіт, це я" Н. Е. Ґрьонтведт. як зберуся, і про неї напишу :)

      Видалити
    2. Так, дуже правдиво. Христю, цікаво буде почитати твою думку про "Привіт, це я!" Чекатиму. :)

      Видалити
    3. обов’язково! ось тільки зберуся))

      Видалити
  6. ой, хочу хочу! я взагалі на польській літературі, а особливо підлітковій, маю пунктик. А ще обожнюю переклади пані Божени. цікавий відгук, книжка мені обовязково сподобається, точно знаю))))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. так, переклади пані Божени й тепер книжки "Урбіно" – це практично напевне знак якості) гарного читання!

      Видалити
  7. "Клас пані Чайки" - ще дуже "дитяча" книжка, як на мене. Герої - це звичайні гімназисти зі своїми радощами та проблемами. А от в другій частині "Лотереї" колишні гімназисти дорослішають. Атмосфера книги доволі похмура, про що говорять уже дві смерті і ніякого хепі-енду.Проте є у житті теперішніх ліцеїстів і прекрасні моменти. "Лотерея" дійсно для старших підлітків, хоча, на мою думку, буде цікава всім охочим прочитати.

    ВідповістиВидалити
  8. Lotereja u 100 raziv vartisnisha ( jak na mene), az za dushu bere,osoblyvo siuzetna linija z Charnym Mihalom!!! Ale I klasa pani Chajki duze garna...:)

    ВідповістиВидалити