пʼятниця, 11 жовтня 2013 р.

Відкритий лист Христі Нечитайко Адріанові Моулу

Привіт, Адріане! Пишу тобі я, Христя. (Сподіваюся, ти не проти, що я так відразу на «ти», все-таки ти годишся мені в батьки. Хочеш, писатиму «Ти» з великої літери?) Прочитала твій «Таємний щоденник». Скажу тобі відразу: він уже зовсім не таємний, тебе жорстко надули, старий. Не знаю, як це вирішується у вас у Великобританії, але я би радила відразу подавати в суд. Це порушення таємниці щоденника як-не-як!

Було дуже смішно, пробач, якщо цього не передбачалося. Якщо тобі неприємно, я миттю зроблю серйозну міну й перечитаю книжку ще раз. Упевнена, отримаю купу задоволення. Може, навіть цитати виписуватиму.

Пишу тобі як інтелектуалка інтелектуалові (сподіваюся, в першому ти не маєш сумнівів, якщо маєш, перечитай, будь ласка, ще раз мою пораду про подання справи в суд!). Не ображайся, але мушу тобі сказати, що прозу ти пишеш куди ліпше, ніж поезію. Так що припини штормити «Бі-Бі-Сі» своїми віршами, в них і без тебе справ вистачає. Ось хоча б і «Книжку року BBC 2013» вручити українцям.


Не ображайся (це вже вдруге, сподіваюся, ти не рахуєш), але твій тато — слизняк і нероба. А ще в нього схильність до п’янства. Я розумію, що в житті бувають тяжкі періоди (мене й саму тричі звільняли, хоча мушу сказати, що в мене немає пришелепкуватого собаки й сина-підлітка, пробач іще раз), але час уже брати себе в руки. Як сказав би хтось менш інтелектуальний, ніж я, життя різнобарвне і воно кличе, і ключ у батькових руках.

А маму твою я б оце добряче випорола. Через таких, як вона, всіх гулящих женщин жінок звинувачують у тому, що вони феміністки. Але добре, що вона врешті-решт вернулася додому, хоча я не знаю, як би я на твоєму місці повелася. Може, не розмовляла б із нею тиждень. Чи хоча б дня зо два. Щоб знала.

І ще послухай моєї доброї поради. Як інтелектуалка інтелектуалові скажу: будь із Пандорою строгіший, не розпускай її. Бо хтозна, чого чекати від її «скрині». Ясно, що нічого доброго. Вона тебе й так під каблуком має. А з «цим» краще почекати до 18-ти, встигнеш. Бо, цейво, батьківство — це нелегко, спитай у татуся. Порахуй, у скільки ти обходишся своєму батькові, і зрозумієш, про що я. Без образ.

А бабця в тебе крута. Ріспект і уважуха. Вони б із моєю бабцею зійшлися, я колись тобі про свою розкажу. Бережіть її, ви за нею, як за кам’яною стіною.

Привіт Бертові.
Пиши. Бачиш, я теж читаю багато, так що нам буде про що поговорити. І додавайся на ФБ (у тебе ж є сторінка там?).

Папулі,
Вічно твоя Христя.

П.С.: Вишли фотку пса.
П.С.2: Як його, до речі, звати?
П.С.3: Між іншим, «Друга стать» — це зовсім не про секс, ти вже допетрав? Малоцікава книжечка, краще почитай щось інше. Може, якийсь-там «Эрос невозможного».


Сью Таунсенд. Таємний щоденник Адріана Моула / Пер. з англ. Анатолія Сагана. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2013.


Думаю, дівчатам буде цікаве отаке щоденникове:

Щоденник дівки-підлітка

2 коментарі: