четвер, 26 січня 2017 р.

Навчальні книжки-іграшки

Тепер тут часто з’являтимуться пости про книжки для категорії 0+, бо в мене вже майже два роки є тестова читачка J Сьогодні, наприклад, прийшла новинка від видавництва «Школа», з серії «Сторінки-цікавинки». Раніше ми читали їхню «Їду, плаваю, лечу» й гортали трохи інші книжки з серії.

Тепер ось прийшли «Пори року» з віршиками Василя Федієнка та милими, дотепними, яскравими ілюстраціями Інни Черняк.

На початку буде хвалебний абзац, а наприкінці – критичний, бо як же без нього. Ми дбаємо про те, щоб маленькі читачі мали найкращі книжки, а їхні дорослі не заплутувалися в словах, коли читають.

середа, 18 січня 2017 р.

Наша подружка Зоя

Знаєте, я зараз скажу банальність, але ви вже пробачте. Коли ти читаєш дитячі книжки як фахівець, ти можеш помічати речі, як є і які мають бути, яких немає, які можуть спрацювати з дитиною. Коли ж ти читаєш із дитиною, то помічаєш усе, перераховане вище, тільки оте «можуть» замінюється речами, які спрацьовують чи не спрацьовують із конкретним читачем.

Мене раніше дико бісили пластилінові ілюстрації і книжки з «примітивними» текстами. Хотілося, як і всім, що душа звернулася, а відтак розвернулася, стався душевний переворот і більше нічого, як раніше. І щоб ілюстрації вишукані, з купою деталей. Єрко – не менше.




Але тут з’явилася Зоя. Це персонаж Барбари Рід, авторки «пластилінових» книжечок для найменших. Не скажу, що я відразу полюбила пластилінову ілюстрацію, але не відзначити того, що Рід віртуозно володіє технікою і промальовує найменші деталі емоцій пластиліном – треба було бути сліпою. Пластилінові сльози, пластилінова радість, пластилінові збиті коліна – усе це Рід промальовує дуже майстерно, все детальне й упізнаване найменшими читачами (книжечки про Зою розраховані на категорію 0+).