До того, щоб написати про «Русалоньку із 7-В» Марини
Павленко, я йшла цілий рік. А може, півтора, бо пообіцяла прочитати всю
тетралогію одного дня наприкінці травня минулого року. А прочитавши, була
щаслива неймовірно, бо повернулася на трошки в часи, коли можна жити в чотирьох
книжках і переживати всі сюжетні перипетії разом із улюбленими персонажами.
Як на мене, то всі чотири книжки цілком рівні, я не виділяла
кращої чи гіршої, однаково люблю кожну. У кожній із повістей головна героїня
Софійка (12 років) розкриває якусь таємницю, так чи інакше пов’язану з її
родом. Докопується правди, розплутує історичні клубки й таким чином – не без
втручання магічних речей чи істот – встановлює справедливість. Поруч із нею
завжди вірний друг Сашко, який би хотів бути не лише другом, але Софійка, як і
багато інших дівчат до неї і після неї, справжнього не помічає, принаймні не
відразу. Вона зітхає, ясна річ, безнадійно, за однокласником Вадимом, проклятим
із роду Кулаківських.
Це і є сюжетом першої книжки («Прокляття роду
Кулаківських»), хоча зітхає Софійка за цих непутящим хлопцем іще довгенько.
Допомагаючи Вадимові позбутися прокляття, дівчина тим самим і своїй рідній
тітці Сніжані розкриває очі на її обранця.
У другій книжці («Русалонька із 7-В та загублений у часі»)
Софійка розгадує таємницю привида, який ночами грає на фортепіано у старому
маєтку. Ще в неї молодший братик, із яким вона мусить сидіти, як і всі старші
сестри на світі.
Третя («Русалонька із 7-В проти Русалоньки із
Білокрилівського лісу») — дівчача-дівчача. Тут стикаються інтереси вже двох сил,
а це знайомо, певне, кожній прекрасній особі :) Зимове фентезі має свої чари,
новорічні бали, лижі і все таке. А ще таємниця, без цього ніяк.
Четверта книжка — «Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту» — про
зникнення картин із галереї. Софійка стала справжнім детективом, а поруч із
нею, як завжди вірний Сашко. Десь бачила, що готується до друку п’ята частина,
то мені цікаво: чи виросте нарешті Софійка, чи помітить вона нарешті безнадійно
закоханого Сашка? Симпатичний страшенно цей хлопець, хоч, може, й надто
ідеальний. Але ж мають бути в дівчачому житті ідеали, правда?
Про п’яту книжку читайте тут. Це вже зовсім не детектив, не містика. Це любовна історія з елементами краєзнавчості. Софійка перейшла у 8-й клас, а значить це остання книжка з серії :)
Щодо жанру. Оформлено книжки у стилі фентезі, літературознавці
називають «Русалоньку із 7-В» «краєзнавчим детективом», а ще це любовна
історія, з гумором і, що головне — дуже добре написана. Як із точки зору
психології, так і з точки зору сюжету, персонажів, стилістики. Охоче
рекомендую! Єдине, чого б мені ще хотілося, то це дорослішання Софійки. Так,
щоб персонажі росли і їхні проблеми теж. Бо за рік у школі вмістилося надто
багато всього. Але це не суттєво, а так, на майбутнє ;)
Між іншим, «Русалонська із 7-В» цілком заслужено опинилася
позаторік у короткому списку літературної премії «Великий Їжак». Так що експерти схвалили, а ви вже собі пробуйте :)
Марина Павленко. Русалонька із 7-В або прокяття роду
Кулаківських. — Вінниця: Теза, 2005.
Марина Павленко. Русалонька із 7-В та загублений у часі. — Вінниця:
Теза, 2007.
Марина Павленко. Русалонька із 7-В проти Русалоньки з
Білокрилівського лісу. — Вінниця: Теза, 2008.
Марина Павленко. Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту. — Вінниця:
Теза, 2011.
Немає коментарів:
Дописати коментар