середу, 12 квітня 2017 р.

Слон-винахідник









В ефірі рубрика «Яся читає». Ясі ось-ось буде 2 роки, в її арсеналі поки що картонки, деякі книжки-картинки, два томи «Улюблених віршів» та інші рендомні книжки. Хочу поділитися двома книжками, які зайшли ідеально в цільову аудиторію 2+ – «двотомник» Якоба Мартіна Стріда в перекладі Наталі Іваничук (безмежне дякую видавництву «Читаріум» за смак і все-все!). Завжди виписую собі перли пані Наталі, цього разу це словосполучення «розцяцьковане круцьками».

Взагалі-то, якби мені ці книжки потрапили в око у книгарні, я б глибоко замислилася, чи їх купувати. Ілюстрації стилізовано під дитячі малюнки, тексту вкрай мало – у нас такого не люблять! Нам подавай мільйон деталей, крейдований папір і відразу складні жанри з кілометрами тексту. Це ж – книжка в картинках із підписами. Текст – лише констатація того, що намальовано, кожне речення – дія. Але секрет у тому, що всі дії, все, що відбувається в тексті, зрозуміле малюкам дворічного віку! Ось слоненя на ім’я Мімбо Джимбо (саме ім’я дуже звучне) щось майструє, ось воно бере з собою в мандрівку найкращого друга, ось їхні пригоди, ось вони п’ють какао і чистять зубки (я так розумію, це неодмінний атрибут закінчення всіх книжок про Мімбо Джимбо, подякуймо ж авторові за це!).






Пригоди Мімбо Джимбо прості, логічні (мені здається, для цієї вікової аудиторії логіка в діях персонажів – дуже важлива штука), проте не позбавлені несподіванок. Наприклад, мені й самій було дивно дізнатися, що слоник майструє не будинок, а гелікоптер. Гумор свіжий і зрозумілий дворічкам. Це ж треба – мавпенята розмалювали бегемота! Що важливо, є тут і «виховання», проте воно не запаковане у традиційну обгортку моральних настанов. Це такі звичайні речі, які кажуть малятам «їхні дорослі»: дивись, мавпенята помалювали бегемотика, треба перепросити і якось помиритися. Дивись, ось великий крокодил хоче зжерти маленьке звірятко, треба щось придумати, щоб його врятувати. Дивись, ось маленьке тигреня не може самотужки спуститися з дерева, допоможімо йому. В епізоді про зустріч тигреняти з мамою Яся дуже перейнялася колізією, бо це зрозуміла малюкам драма і доступний їм катарсис.



Мені дуже подобається персонаж Мімбо Джимбо. Це миле гіперактивне СИНЄ слоненя, яке дружить із бегемотом-інтровертом. Допитлива, цікава й винахідлива дитина. В обох книжках (а в мене є «Мімбо Джимбо» і «Забави Мімбо Джимбо») слоненя щось майструє й усіляко розвиває свої таланти. У «Забавах» воно ще й придумує один підприємницький винахід, ну й загалом це книжка про те, як не пропасти у світі і як не здаватися навіть тоді, коли нічого не виходить, що задумується. Круто, що Мімбо Джимбо в усьому підтримує соціум (леви, наприклад, нікого не насварили за те, що їм обляпали морди), мавпа бере на себе клопіт із реалізації кокосів і риби, які приносить слоненя. А відтак усі гуртом їдять смажені яйця на вечерю і – звісно ж! – чистять зубки.


Якоб Мартін Стрід. Мімбо Джимбо. Забави Мімбо Джимбо / Переклала з данської Наталя Іваничук. – Харків: Читаріум, 2017. – 32 с., 48 с.

2 коментарі:

  1. Випадково натрапила на ваш блог.
    Тепер не можу відірватися від монітора, читаючи ваші враження про книги.
    і вже взяла нотатник, щоб зробити список маст хев для донечки. Ну і мама заодно насолоджуватиметься)
    Творчих успіхів!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. о, мені дуже приємно! дякую! :) я й у фейсбуці є https://www.facebook.com/nechytaiko/ :)

      Видалити