понеділок, 13 січня 2014 р.

Канікули

У мене якийсь передоз серйозних книжок для дітей. Ну чесно, не можу вже їх читати. Ти паче, коли "пробленість" там білими нитками шито. Почуваюся так, наче мені читають моралі й нав’язують те, як правильно слід робити, поводитися, жити. Бідолашні діти! І як вони це читають?

Висновок такий: сіяти "красиве, добре, вічне", якщо вже беретеся за це, потрібно так, щоб воно не випирало з кожного кутка, щоб не застрягало в горлі й не було так помітно. Бо реакція буде десь така, наче тебе силоміць намагаються затягнути в кабінет директора й розказати, як треба жити. І це я, до речі, про авторку, яку подають на премію імені Ганса Християна Андерсена, не-українську, якщо що. Наших не подають, немає грошей. Хоча наші теж намагаються повчати так, щоб кожен здогадався, про що писав автор.

Хочу дочитати "Гаррі Поттера". Дайте мені дочитати про Гаррі, дайте мені прочитати щось цікавеньке!

У мене все. У Христі заслужені канікули.

Немає коментарів:

Дописати коментар