Зараз я все поясню.
Так, книжка «незручна». У ній немає сюсі-пусі й «чорно-білих»
рішень, у ній одна велика й непроста проблема, і навіть не запропоновано
однозначного її вирішення. І навіть героїня не завжди симпатична, і її не
завжди шкода, і вона робить РЕАЛЬНО жорстокі речі. Речі, від яких у мене
волосся дибки стало. Вона втопила кішку і зрізала всі дерева в саду. І
збудувала з гілок халабуду. От молодчина! Я б усцялася таке зробити, хоча я не
була в її ситуації.
Але ви б почули, що кажуть її батьки! Ті ще «педагоги»!
От, а тепер вам уже цікаво, що й чому. Пояснюю. У головної
героїні є дві сестри – старша й молодша, і народилася ще одна, наймолодша. Але
проблеми тільки з нашою героїнею. Вона всіляко привертає увагу дорослих і бажає
найменшій сестрі смерті. Вона обстригає налисо молодшу сестричку, і ще плюс усі
ті жахливі речі, про які я писала вище. А ще вона думає, що батьки її
вдочерили, тому вони її не люблять. Мала шукає в перехожих свою маму, знаходить
одну: в неї такий самий, здається, ніс. Іде за жінкою, приносить їй кави, жінка
малює з дівчинки янгола. Янгола! А всі вдома кажуть, що вона – мале бісеня. А
вона, каже та жінка-художниця, і ще хіба що рідна тітка, – добра дівчинка,
янгол.
Книжечка коротесенька, як і годиться книжкам-картинкам, у
ній мало тексту й багато картинок. Класних таких, незвичних, виконаних у
жовто-синіх тонах. Обережно! Далі — більше фото:
Книжка про самотність і вічне непорозуміння між батьками й
дітьми, про доброту й віру в людей. Світла й добра книжка, як багато
норвезьких. Свого роду психотерапія для сімей, у яких поповнення.
На цю ж тему українською мовою:
Щоденник дівки-підлітка.
Рённаут Клайва и Енгер Лизе Белсвик. И не забывай гладить котёнка / Пер. с норв. Ольга
Дробот. – Москва: Самокат, 2010. – 64 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар