неділя, 11 січня 2015 р.

Патріотична книжка для малявок

Христя розхристилася й зараз напише ще про одну книжку. Але спершу розкажу вам історію. У дитинстві в мене була улюблена книжка – поп-ап «Огнево» (саме в російському переказі), великоформатна і красива, у ній була купа «примочок» для дітей, як-от очі, що рухаються туди-сюди, віконечка, що відкриваються, люди, що начебто пересуваються, і – головне – пес із очима, мов блюдця. Реально БЛЮДЦЯ! Де ділася та книжка, я вже й не знаю, але скільки разів я її передивлялася-перечитувала, зайве й згадувати. Я після того, вже дорослою, купила «Кресало» а-ба-бівське з ілюстраціями Владислава Єрка, а там, ви розумієте, там очі в собаки ЗВИЧАЙНІ! Не блюдця! То було розчарування року, чесне слово. Хоч усе інше там нівроку навіть без 3D-ефекту.

Так ось, про що я. З’явилася в мене, уявіть собі, українська поп-ап книжка «Це наше і це твоє» з підзаголовком «Моя перша книжка про Україну».
Ідея суперова: 3D, дитячий патріотизм, яскраві малюнки за мотивами мультзаставок на телеканалі «Плюсплюс» — це все працює на імідж української дитячої книжки й промоцію читання (такої реклами, приміром, жодна інша українська книжка не бачила, ще й по телебаченню!). Та й тема патріотичного виховання дітей останній рік дуже на часі. Коли, як не тепер, розповідати малявкам, чому їм слід пишатися своєю країною і тим, що вони до неї належать? І тим, що всі її здобутки – це те, чим вона може пишатися? Це так я прочитую назву проекту, вона мені особисто дуже подобається. Серед плюсів книжки є також ілюстрація деяких цікавих штук, зокрема факт про те, що у «Мрії» може вміститися 50 слонів! Цікаво ж? І наочно!

Але є одне але, як кажуть класики. На шести 3D-розгортках серед коротких довідок про найбільший у світі літак, найпершу гасову лампу, найдавніший заповідник, найбільші запаси солі, найродючішу землю і найдовший музичний інструмент трапляються прикрі редакторські й навіть коректорські недогляди. Оскільки книжка малесенька, я їх проілюструю:

- відсутність тире в одних місцях і наявність їх там, де не дуже треба;
- незнання правил чергування у/в, з/із, -сь/-ся. А милозвучність, між іншим, — це ще одне, чим славиться Україна, наша і твоя ;)
- вживання прикметника «дивний» замість «дивовижний»: «В Україні існує дивний степ, жодного разу не ораний, дикий». Дивовижно, еге ж? Дивно, що ніхто досі до Асканії-Нової не добрався.

Можна ще закинути редакторам добір цікавинок, що межує з банальностями. Про «Мрію», трембіту, гасову лампу – цікаво, а решту фактів, на мою думку, можна було б перебрати. Скільки можна мусолити наші бідолашні чорноземи? Звісно, добір цікавинок можна виправдати тим, що це «моя перша книжка про», але можна було б і випендритися, як гадаєте?

Авторка – Іванна Найда, художники – Олександр Осипенко та Едуард Катихін.

Це наше і це твоє. Моя перша книжка про Україну / Текст Іванни Найди, малюнки Олександра Осипенка та Едуарда Катихіна. – Київ: Плюсплюс, 2014.

Немає коментарів:

Дописати коментар