пʼятниця, 27 вересня 2013 р.

Інфанта Христя і всі-всі-всі :)

Фото: www.theguardian.com
Нарешті! Нарешті британські дослідники прояснили мені, чому я у свої 25 зачитуюся книжками для підлітків і не можу пригадати, коли востаннє читала «дорослі» книжки. Усе просто: підлітковий вік, виявляється, тепер розтягнувся до 25 років (ще трішечки — і я, сподіваюся, виросту :) і далі, каже Френк Ф’юреді, професор соціології з університету Кенту.

За словами соціолога, в інфантильного покоління посилюється риса «пасивної залежності», що нерідко призводить до труднощів у формуванні дорослих стосунків, пише служба «ВВС Україна». Підтвердження цієї тенденції можна побачити навіть в тому, які фільми і телепередачі ми обираємо.

«Дедалі більше дорослих ходять в кіно на дитячі сеанси, – каже Ф’юреді. – За статистикою американських дитячих телеканалів, 25% їхньої глядацької аудиторії становлять дорослі, а не діти».

Френк Ф’юреді не погоджується з тим, нібито в сучасному світі молоді значно складніше знайти своє місце. Причина не в тому, що світ став жорстокішим, вважає він, «просто ми змалечку не даємо дітям дорослішати. В 11, 12 чи 13 років ми не відпускаємо їх гуляти. В 14-15 ми трусимося над ними, відгороджуючи від досвіду реального життя. В університеті ми ставимось до студентів так, як раніше ставились до школярів. Все це разом і призводить до інфантилізації, що пояснює такий стан речей».

Що ж, у такому разі аудиторія мого читацького щоденника розширюється, особливо це стосується мітки «ПІДЛІТКОВЕ». Так що вітаю вас, мої любі 25-річні підлітки :)

І стаття в тему: Літературний інфантилізм. В Україні бракує книжок для юнацтва

4 коментарі:

  1. Я теж останні півроку захоплююсь підлітковою літературою. І мені вже не 25. Мені вже 36, тобто у моєму випадку підлітковий вік - не аргумент. Але можуть бути інші причини. По-перше, у мене є син підліток і величезне бажання познайомити його з хорошою літературою. За нього я поки що сама читаю, а потім намагаюся йому так розповісти, щоб він зацікавився. Повільно, але процес іде. До того ж, у мене підростає донька. А ще є хрещеник, який читає запоєм і теж наближається до підліткового віку. По-друге, в Україні почала з`являтися достойна підліткова література, яка була відсутня у часи, коли я була підлітком. Мабуть, я надолужую втрачені можливості. По-третє, підліткова література зовсім не зайва, а навіть корисна для тих мам і тат, у яких є підлітки. Читаю, і у певні моменти замислююсь і, якщо вдається, корегую свою поведінку також. Ну і ще одна важлива причина мого захоплення підлітковою літературою у тому, що в моєму літературному житті з`явилися люди, які мені відкрили цей чудовий світ. Іноді потрібен факел, який би освітив шлях. Передайте слова подяки Вашій подрузі ))))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ви знаєте, моїй подрузі тільки б ото тішити вушка всякими похвалами)) Так що я їй не передам, як захоче - сама зайде й почитає, хвалько отаке! У Вас натомість приємно бачити однодумця, нам такі читачі в Україні потрібні :)

      Видалити
    2. Це все дуже об`єктивно. Мої слава - об`єктивні. нехай вони ні Вас, ні Вашу подругу "не смущають". нещодавно десь прочитала таке: "Чому сказати гидоту усі вважають своїм святим обовязком, а сказати хороше мало хто наважується". Нехай слова подяки завжди сприймаються як належне.

      Видалити
    3. це щоб ми не розслаблялися :) насправді мають рацію й ті, хто сказав нам із Олею, що "скромность - ето путь к нєізвєсності". тому дякуємо на добрім слові і запрошуємо якось на чай! :)

      Видалити