День святого Миколая: все по плану

Дарма, що лиш 19 листопада, а в мене сьогодні День святого Миколая. Не знаю, чи пов’язано це з книжкою, яку я саме напередодні ввечері читала, — «Медяник для Миколая», але результат, як кажуть, перед очима. Прокидаюся зранку, а під подушкою — півкіло шоколадних цукерок, моїх улюблених. Ну хто б іще про них міг знати, як не Миколай? Так що тепер у мене є секрет, і тільки я знаю, що нині — День святого Миколая, хай у мене їх буде два, я не проти. Я дуже-дуже чемна дівчинка, ви ж знаєте.

Так ось, про чудодійну книжку (переглянути можна тут). Вона дуже мила, справді миколаївська. І те, що мені не зовсім подобаються ілюстрації, можна списати на те, що Христя страшенна привереда. А тексти милі, усього їх сім + рецепт традиційних миколайчиків від Дарії Цвек (молодці, що вмістили, це плюс :). Два вірші, один текст у стилі післямови — про те, хто такий Святий Миколай, і про те, що треба робити добро (насправді-бо вся книжка загалом — про це, тільки під різними кутами зору) і чотири оповідання про те, як різні діти чекають у гості Святого Миколая. І якщо коротко, то основна приваба цієї книжки, як на мене, — те, що «Медяник» призвичаює своїх читачів до того, що подарунки взимку приносить Миколай, а не Дід Мороз чи, крий Боже, Санта Клаус. Тобто, все-таки ламає звичну радянську традицію й нашарування американських звичок, які виглядають у наших реаліях, м’яко кажучи, не зовсім доречно.

Вам, певно, цікаво дізнатися щось про зміст. Я тільки авторів перерахую, і ви вже побіжите шукати книжку: Галина Кирпа, Оксана Лущевська, Валентина Вздульська, Наталка Малетич, Володимир Чернишенко та інші. Мені, уявіть собі (сама дивуюся), сподобалися всі. Хоча найбільше — таки оповіданнячко Чернишенка. Воно пустотливе й дотепне, має колізію і несподіваний фінал. Одне слово, несподівано для себе: раджу, якщо виховуєте своїх дітей у православній традиції і хочете м’яко натякнути дитині, що є альтернатива Дідові Морозу й Санта Клаусу. А якщо вам цікава ця тема, то смикайте видавництво, у них іще є такого ж плану книжки :)

До речі:

Рецепт традиційних «миколайчиків» від Дарії Цвек

Інгредієнти

Тісто:

600 г. борошна

150 г. маргарину

200 г. цукру

2 яйця + 2 жовтки

150 г. рідкого меду

по 0,5 чайної ложки меленої кориці та гвоздики

1 чайна ложка соди

2 столові ложки сметани

Для глазурі:

1 склянка цукрової пудри

1 білок

0,5 чайної ложки лимонного соку

До просіяного борошна всипати соду і додати натертий на крупній тертці маргарин, посікти все разом. Додати яйця, жовтки, сметану, цукор, спеції і мед, замісити тісто і залишити в холодильнику на ніч. З охолодженого тіста розкачати паляниці завтовшки 0,5 см, прикласти форми з картону і вирізати «миколайчиків», або ж зробити їх за допомогою відповідних дерев'яних форм.

Викласти пряники на змащене і притрушене борошном деко. Випікати при 180 градусах до золотистого кольору. Готові «миколайчики» охолодити і покрити глазур'ю. Для приготування глазурі збити білок на круту піну, поступово всипаючи цукор-пудру і додаючи лимонний сік.

Перед випіканням поверхню медяників можна змастити збитим яйцем.

Медяник для Миколая / Упор. Юлія Березенко. — Київ: Братське, 2013.

Ще читання на зиму, яка невпинно насувається:

для дівчат — Марина Рибалко, Подорож Туди, Де Сніг

для сімейного читання — Казки лірника Сашка, Мар’яна і Тарас Прохаськи, Хто зробить сніг.

для підлітків — Дина Сабитова. Где нет зимы